Шпаргалка
Навички самозаспокоєння: тіло, увага, внутрішній діалог
Розширити репертуар безпечних способів самозаспокоєння й відрізнити турботу про себе від уникання та компульсивного «вимкнення».
Критерії, перевірки й наступний крок
01
Контекст і патерн
Розширити репертуар безпечних способів самозаспокоєння й відрізнити турботу про себе від уникання та компульсивного «вимкнення».
- Що ви автоматично робите, щоб стало легше?
- Які способи дають коротке полегшення, але потім погіршують ситуацію?
02
Ранні сигнали й механізм
Уточнити, що підтримує або посилює реакцію.
- Який тон має ваш внутрішній голос?
- Які відчуття для вас заспокійливі?
03
Альтернативи й опори
Знайти переносимі способи відповіді та реальні ресурси.
- Чи легко просити про просту присутність?
- За якою ознакою ви зрозумієте, що паузу можна завершити?
04
Інтеграція
Перевести роботу сесії в конкретний наступний крок.
- Що з фокусу сесії варто протестувати: перевірити функцію копінг-стратегій?
- Що з фокусу сесії варто протестувати: відпрацювати 2–3 різні канали самозаспокоєння?
Підсумок
Зведіть рішення до кількох пунктів
- Скласти «меню самозаспокоєння» з п’яти пунктів: тіло, сенсорика, слова, люди, середовище. Протестувати два.
- Клієнт може обрати щонайменше три безпечні способи самозаспокоєння й знає, як повернутися до важливої теми.
- Зафіксувати, що було переносимим, а що потребує адаптації.
Пов’язана стаття
Прочитати статтю