Шпаргалка
Дихання як інструмент регуляції фізіологічного збудження
Підібрати клієнту переносиму дихальну практику без гіпервентиляції та страху тілесних відчуттів.
Критерії, перевірки й наступний крок
01
Контекст і патерн
Підібрати клієнту переносиму дихальну практику без гіпервентиляції та страху тілесних відчуттів.
- Що робите з диханням, коли тривожитесь?
- Чи бувало, що дихальна вправа робила гірше?
02
Ранні сигнали й механізм
Уточнити, що підтримує або посилює реакцію.
- Який формат легший: без рахунку, рівний рахунок чи рух?
- Чи з’являється страх від фокусу на грудях/серцебитті?
03
Альтернативи й опори
Знайти переносимі способи відповіді та реальні ресурси.
- Які фізичні симптоми вже оцінені медично?
- Скільки хвилин практики реально достатньо?
04
Інтеграція
Перевести роботу сесії в конкретний наступний крок.
- Що з фокусу сесії варто протестувати: нормалізувати індивідуальну реакцію на техніки?
- Що з фокусу сесії варто протестувати: вчити не форсувати обсяг вдиху?
Підсумок
Зведіть рішення до кількох пунктів
- Тестувати два варіанти по 2–3 хвилини в нейтральному стані та оцінити комфорт, а не «ефективність у кризі».
- Клієнт має одну комфортну дихальну техніку й чітко знає, коли її не продовжувати.
- Зафіксувати, що було переносимим, а що потребує адаптації.
Пов’язана стаття
Прочитати статтю